- затужавілий
- -а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до затужавіти. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
затужавілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
твердий — I (який важко піддається стискуванню, згинанню, різанню тощо), цупкий, крутий; затверділий, затвердлий, затужавілий (який став таким); дерев янистий (як дерево); тугий, тужавий (про плоди, бруньки тощо налитий соками) II ▶ див. витривалий,… … Словник синонімів української мови